Наворожи мені , циганко,
Грошей та щастя пребагато!
Щоб мала я в житті кохання
І кожен день був наче свято!
Щоб я нікому не терпіла,
І мала мужа золотого!
Щоб сонце лилось потічками
До мого дому і порогу!
Щоб мала ласку і повагу,
А ще круту –круту машину!
Усі найбільші в світі блага!
І дім величний-не хатину!
На пальчиках барвисті персні!
Рубіни, яшму , діаманти!
Щоб світ навколо був чудесним!
І доля добра, і таланти!
І посміхнулася циганка,
Сказала: «Що ж ти мила, пані?
Життям захтіла керувати?
Та паном є життя над нами!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734128
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2017
автор: Наталія Ярема