Дивись, моя мамо, вже сонце сідає
І вечір приходить до нас на поріг.
Вже тихим багрянцем все небо палає..
До тебе я лину з далеких доріг.
Я хочу з тобою завести розмову -
Про все говорити, як було колись.
В те тепле дитинство вернутися знову,
Де дні безтурботно летіли, неслись.
Стрічає в садочку спустошена хата
І стежка травою покрилась давно.
Вона зеленіє, вона не зім'ята,
Нікого з тих пір тут уже не було.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734010
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2017
автор: Ольга Калина