Гори,хоч зпеплений сірник,
Щоб на перед не залишати.
Без жалю часу,й запальник,
не допоможе повертати.
Гори,якщо багаття ти,
і буде в тебе час палати.
Втомившись від тепла людин,
навіть тоді не жалкувати.
Гори,якщо ти майже тлін,
Пообіцяй не помічати!
І на останній із вуглин,
найдешь за що мене згадати.
Ах да,це все не про тебе?
І не приємно прочитати?
Я співчуваю, пізно вже..
Вже будем тільки догорати..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733845
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2017
автор: Дем'ян Львівський