Як люблю його щиро, жертовно,
Як звертаюсь в молитві до Тебе,
Так люблю його, Боже, гріховно,
Захист від бід хай в Тобі він знайде.
Хай, як нічка застане в дорозі,
Присвіти йому місяцем ясним.
Коли вступить в туман у тривозі,
Ти розвій його сонцем дочасним.
А, як хмарки пошлють грізну зливу,
Розжене вітер смуту й утому.
Щоб не мав же він долю зрадливу,
Що лишає лиш смуток по тому.
Як люблю його віддано знаєш
Лиш один Ти, мій Господи, правий.
За причини, що ними караєш,
Ти прости - світ в науці лукавий.
17.05.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733809
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2017
автор: Валентина Ланевич