Літо заснуло на старих деревах,
Вимерзли хмари до нитки і впали.
Вишні ще вчора у сукнях рожевих
Цвіт сонмереживом порозкидали.
Травень на бричці зеленій розлігся.
Спить. А тут з неба сніжинки цілують.
Червню до вересня з жовтнем жалівся,
Що дощенята його не лікують.
І що коней в його бричці мордують.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733620
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2017
автор: Відочка Вансель