хоч поки яма на ямі
і ковзає дах по небу,
я в тобі маю потребу
і кохаю безумно,
безтямно.
ніжності руки й долоні,
милих очей аромат...
я — тінь малих пташенят,
що живе у твоїм лоні.
хоч часто яма на ямі
та поки все ще не гладко,
не можу без тебе, пташко,
бо вже кохаю без тями.
ДЮС
15.05.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733590
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2017
автор: Микита Баян