Собі подобних не гнобіть…

Світ  розділився  пополам,
Це  не  новина,
Одні  прислужують  панам,
Нема  грошей  ти  не  людина.

Лише  вони  ту  силу  мають,
Ні  з  чим  не  порівняти,
На  всіх  по  різному  вливають,
Чи  жить  тобі  чи  виживати.

В  природі  вибір  правільніший,
На  це  нічого  не  впливає,
В  них  виживає  лиш  сильніший,
Природа  так  їх  відбирає.

А  в  нас  вся  сила  у  грошах,
Хоч  гірко  це  казати,
Вони  лиш  наганяють  страх,
Такій  що  важко  описати.

Вони  дають  безмежну  владу,
Одному  над  всіма,
Собі  дозволю  дать  пораду:
Їм  поклоняєшся  дарма.

Якби  всі  люди  на  землі  -
Зріклись  грошей,
Пропалиб  штучні  королі,
І  нас  щиталиб  за  людей...

Без  грошей  не  булоб  війни,
Не  зараз  не  тоді,
То  задум  мабуть  сатани,
Людей  тримати  у  журбі.

Побійтесь  гніву  Бога!
Всім  серцем  полюбіть,
Лиш  праведна  його  дорога,
Собі  подобних  не  гнобіть.

Це  не  можливо  пояснити,
Усім  прийдеться  помирать,
Без  Бога  не  можливо  жити,
Туди  грошей  вам  не  забрать.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733382
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.05.2017
автор: Рибанчук Микола