На сьогоднішній день- я забила на сполох, бо в моїй голові –
стали мрії вмирати,
а без мрій без бажань - ми не можем літати, як сказала Світлана
у своєму вірші,
ну а я ще й додам - в такій спосіб до нас, непомітно і тихо -
підкрадається Смерть.
Ви звичайно мені, заперечити вправі, що живуть і без мрій
много- многая літ,
та давайте розглянем, що я на увазі, маю вам заявить.
Мрії в нашім житті - то рушійная сила, що з початку віків -
запустила прогрес,
заставляючи мріяти, вірити, діяти, розвиваючи в нас -
розумовий процес
. Ви зі мною погодьтесь, що людина вмирати, починає задовго
доки скажуть кінець,
а я вперто говорю: смерть прийшла вже тоді, як в конвульсіях билась
останняя мрія, випускаючи дух, до блакитних небес.
Я запрошую мріяти, планувати і діяти, в власних силах - без сумніву,
віру в серці зростить, що дійти нам дозволено, неодмінно дозволено
віднайти особистий - неповторний олімп
Відродити запрошую, ні не мрії з минулого, що покрились порошею,
я про мрійника - віру мрійника,Богом даровану кожному з нас
Запалімо безліччю, як великими й малими, та хоча би найменшими
щоб вражав всіх яскравістю - з щастя мрій феєрверк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732964
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.05.2017
автор: богіра