До сина 15. Викторианские переводы

Занедужав.  Я  –  черкаю  вірш,
до  аптеки  Божої  рецепта.
Важу,  що  читатиме,  що,  цебто,
вишле  в  поміч  ангелів  скоріш.  

Прикладу  вуста  до  голови:
аж  сахтить,  ятриться,  наче  лава!
Мій  нотатник  за  вахляра  править:
змах...  і  слово  сиплеться  на  вид:
           "Мій  рідненький!"  
Впало  на  чоло,  -  і  метання  враз  зробилось  легшим.  
           "Крихітко  жадана!"  
І  уперше  дихання  спокійно  попливло.

От  уже  і  ангел  в  головах,  
чергування  в  нього.  Спи,  дитино,  
ранком  будеш  кріпким.  Благостиню
нам  звели  віршовані  слова.

Переклад    твору    пані    Вікторії    Роше.    
Оригінал:  https://sites.google.com/site/victoriaroshe/synu/boleet

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732787
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 10.05.2017
автор: Еkатерина