Мене візьми, чуєш, візьми перлиною,
Така, як є, я знаю, що з провиною,
Прошу забудь, коханий мій, благаю я,
Колись давно, у перший раз, була твоя.
Життя штормило, як море до берегів,
Вірною чайкою, була коли хотів,
Сизий туман, приліг, сріблився, десь пропав,
Відчула серцем, ти мене гучно гукав.
Нехай все час, на своє місце розставить,
Збере гріхи у безодню. Нам оновить,
Любов і ніжність, як обійми моря,
Щоб завжди разом, не пізнали горя.
02.05.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732379
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2017
автор: Ніна Незламна