[color="#523434"][i][b]Весна вже розквітла в мрійливих тюльпанах,
Черешні і вишні уже відцвіли…
Та тільки лиш люди в скорботі та ранах,
Їх владні структури в непотріб зміли.
Війна з олігархами декларувалась,
Життя по новому, зростання прибутків.
У влади зростають, а люди у смутку.
Стріляйсь, президенте! І буде нам радість…
Весна припікає під сонця промінням
І бджілки збирають солодкий врожай…
А дехто, немов ненажерливі свині*,
Зі ЗМІ нам торочать: віддай все віддай!
Допоки буд́ете нахабно брехати?
Людей обікрали тепер ви розкуті?
Стикнетеся скоро з відлуннями люті
І мабуть багато з вас сяде за грати…
Весна вже радіє в рядках полуниці,
У радіснім співі грайливих пташок…
Зі злиднями люди тепер наодинці,
Від згубних платіжок вихаркують шок.
Відкрийте ви очі, «шановні» обранці!**
Для різних ахметових ваші закони.
Почуйте нарешті країни прокльони!
Зі смертю зостанетесь ви наостанці…
Весна зігріває усе теплим вітром
І листя зелене зомліло під ним…
Над владою висне кривава палітра,
Над владою шибениць зріє екстрим. [/b][/i][/color]
*Мабуть вибачусь перед свинями за це порівняння.
**Владні партії та рештки клятих регіоналів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732142
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.05.2017
автор: Джин