Сидить матуся на порозі...
Вже й день добіг свого кінця.
А серце б'ється у тривозі-
Коли скінчиться бойня ця?
Чекає звісточки від сина.
Ось другий рік він на війні.
Спинись, москальська вража сила,
Дай спокій людям і мені.
Ще скільки будеш мордувати
Вкраїну й весь цей білий світ?
Свободу градом не зламати.
Не знищуй нації ти цвіт.
Щоденно Богу я молюся
За тебе, синку, й за синів,
Яким доземно я вклонюся,
Перемогли щоб у війні!
[img]https://encrypted-tbn1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRUR4hOeo5U2TY9zKbgGtqBWnHZ9IS2WLdqS8rHQ7QQemnpqUEkRg[/img]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732106
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.05.2017
автор: Ніна-Марія