Як же матір не любити,
"Цьом" не класти на лице?
Вміє все вона робити –
Варить, тушить і пече.
Час даремно свій не тратить.
Візьме «до», а потім «ре».
Прибере у всіх кімнатах,
Брудний одяг попере.
Грядка є? Посіє моркву,
Помідори, огірки.
Не тримає рук під корком,
Робить діло залюбки.
Прочитає книгу нову
(Розум цінить вище крон!),
Заспіває колискову
Малюку на добий сон.
Як дитину біль турбує,
Лебедицею літа,
День і ніч над ним воркує,
Поки біль не скаже: «Па!»
Матір – сонце, златом лите.
Матір – небо голубе.
Доглядає, учить жити,
Час дарує і себе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731893
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 04.05.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)