Сердитий вітер


Сердитий  вітер,  бджілоньку  підносив,
Легка,  не  здатна,  справитися  із  ним,
Навіщо  ж  так,  ти  розчісуєш    коси,
Яскравим  квітам  і  травам  молодим?

Черешня  гнеться,  розкішна,  як  краля,
Стоять  старається,  досить  рівненько,
У  небі  високо,чорнюща  хмара,
Всміхалась  блискала,  зовсім  низенько.

Добряче  злила,  тішилась,  спішила,
Моргала  вітру,  швидко  неслась  далі,
Водиця  чиста,  землю  освятила,
Вона  засяяла,  мов  у  кришталі.

Вгамуйся  вітре,  вимийся  у  сонці,
Нехай  проміння,сильніше  прогріє,
Черешню  стиглу  візьму  у  долонці,
Зі  мною  бджілка,  разом  порадієм.


30.04  2017

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731325
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2017
автор: Ніна Незламна