Кохання – річ незвична
Вченими в теорії невивчена
Лиш закоханими в практиці доведена
І то не до кінця…
Не мені судить
Й не встановлювати правил
Неможливо тут і щось додати
Коли кохаєш то лиш кохай
Погляд в погляд неоціненний
Очі сяють як ні один алмаз
Дотик тіла в тіло
Скаже набагато більше ніж ті самі слова…
А слова!
Слова не варті й волоска
І навіть нігтя
Хоч кричи у небо, землю чи скалу
Буде все одно що ля-ля-ля…
Лиш подих здатен розлетітись небом
Погляд розірвати землю
А дотик в змозі здвинути скалу
Слова ніщо, слова зрадливі, слова – брехня!
Тому якщо кохаєш то кохай учинком
Кохай не забуваючи завжди
Кохай до останнього млосного зітхання…
30042017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731271
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2017
автор: Василь Великий