Колись ми були деревами

Цей  огризок  паперу  чи  лист,
Що  в  осінь  зазвичай  впадає
Він  в'ївся  у  душу  наскрізь
Він  просто  .більше.  не  вбиває.

Та  безвихідь  сірих  дерев
Занімілість  рожевих  абстракцій.  
Ти  любиш?  .біле  чорнило  ідей
Обкладинку  з  альбому.  профанацій

То  що  ж  ти  любиш?  зелені  ляльки
Що  не  пахнуть  як  Франклін?
Тоді  ти  стіна  з  колаборацій
З  автентичністю  на  мільйон.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731234
Рубрика:
дата надходження 30.04.2017
автор: Мессі