Льняний, звичайний шмат тканини
Несміло взяла в руки молода майстриня.
Недовго думала вона ,
Та голку з ниткою взяла.
І візерунок той, що в серці народився
На шмат тканини викладати почала.
Як декілька рядочків вже пройшла,
То ниточку другого кольору взяла.
Із уст майстрині пісня полилася,
І в пісні цій вона співала,
Про те, що на тканині вишивала.
То були птахи чарівні,
І квіти небувалої краси.
Блакить небесная з’явилась,
І сонця сяйво відродилось.
Чимало днів дівчина працювала,
Як вишивала, пісню знов співала.
А як дівчини спів скінчився,
Тканини шмат в рушник перетворився.
Про рушник
Багато гарних слів можна сказати,
Про ту красу, що створюють дівчата.
Про вишитий рушник.
Без котрого вже не уявиш жодного ти свята.
Яка уява тих майстринь багата.
З’єднали чорне та червоне.
Зробили рушники, щоб прикрашать ікони.
Щоби дитину похрестити, рушник для цього
Квітами яскравими розшитий ,
Без жодної , чорненької полоси,
Щоби дитині радісно було в житті.
Весільні рушники-святиня й оберіг.
На них відтворюються безліч символів своїх:
Там поєдналися калина й виноград,
Лілеї і троянди - жіноче щастя для дівчат.
А голуб і голубка- знак вірності й любові.
А шишки хмелю – символ доброти, родючості і волі.
Є рушники, щоб прикрашати хати.
На них потрібно маки вишивати.
І рушники повинні колір білий мати,
Щоб чистотою своєю дім оберігати.
То ж хочу висновок я підвести,
Що вишитий рушник- це символ святості
й природньої краси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730929
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 28.04.2017
автор: Лана Ніконова