Любов до Неньки
Люблю я Неньку з заходу до сходу,
Нехай Кіндратій схопить москалів,
Звитяжному вклоняюся народу,
Який явивсь велично із віків.
Мою любов не витруять, не знищать,
Не поруйнують громи, ні вітри,
Ми зійдемо на чорнім попелищі,
На кам’яному спаленому тлі.
Як завше розквітатимем нівроку,
Ні крапельки не впустимо раба,
По всіх стезях підуть від нас пророки,
На Роді так написана судьба.
Нехай народ не йняє мені віри,
Доводить, що я вижив із ума…
Байдужий я, ким правлять чорні діри,
Аби тиран не впряг нас до ярма.
Люблю я Неньку вбрану у віночки,
Веселки, що малюють виднокрай,
Озера, ріки, проліски, садочки,
Кохану жінку й світанковий гай…
27 квітня 2017 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730810
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.04.2017
автор: Микола Паламарчук