Не знав полону, ніби птах
Летів талант у вись, за хмари.
Йому в крило ввігнали цвях,
Згасили у очах стожари.
На пісню зашморг, щоб хрипіла
Й не сміла "каламутить" край
Та в неї надзвичайна сила,
Живе бурхливий водограй.
На думку чобіт, хай не пнеться
Любов до рідного - "отрута"
Син України не зігнеться,
В якій червона квітне рута.
Яскравим був душі політ,
Не згине, не загубиться вона.
І кожен рік коли буяє вишні цвіт,
Я чую як дзвенить обірвана струна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730312
Рубрика: Присвячення
дата надходження 24.04.2017
автор: Ірин Ка