не треба слів коли душа душі
гріхи і без спокути відпускає
немає слів? та звісно, що немає
коли бринить мелодія: лишись...
не ноти просять, - просить нотний стан
який збирає подихи і муки
передчуття не зустрічі - розлуки
почався відлік із нуля до ста...
сім різних нот у відчаї злились
і мантру поклоніння народили
віднині не існує в світі сили
щоби зборов її хтось і колись
за вітром полетіла навмання
не приспана колискою до ранку
зібгавши ніч, зминаючи фіранку
душі тієї пестить убрання
зітхаючи у суголоссі див
народжується ефемер вустами
не читаними до кінця листами -
не треба слів, іди до мене, йди
якщо та мить осінена хрестами
безликими розділена містами
то може недалеко й до біди?
помовч, якщо не знаєш, не суди.
15.04.17.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730105
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 23.04.2017
автор: Ліна Ланська