Як живемо? На чому стоїмо?
Ув оці ближнього знаходимо колоду,
А що в своєму світиться більмо,
Нам не пече, ні зверху, ні зі споду.
І заплюшки, без крику і погонь
Роздмухуєм неприязні жаринку,
А що самих той спопелить вогонь,
Нам байдуже, бо це - закони ринку.
Все продається: голоси і честь,
І гідність продається вже за гречку.
Хоч той, хто золоту збирає шерсть,
Не хоче мати стрижену овечку.
А все тому, що стрижений під нуль
Не дасть віддачі швидше, ніж чубатий,
І бізнесу не вбереже від куль
І ти не будеш дивідендів мати.
Це я про тих, хто зверху нависа,
Хто прагне бути гідом і пророком.
А в магазинах соєковбаса
Кишені вивертає ненароком.
Я зубожів, і ти не мільйонер,
Щоб вижити, - нам треба попотіти.
Це казна-що триває й дотепер,
І розумом його не зрозуміти.
Я все сказав, як думав, як живу,
Як виживаю в світі непростому.
Я сам плету життя свого канву
І принцип мій - не заздрити нікому...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729951
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.04.2017
автор: Дощ