Печатка, підпис, роздуми невпинні.
Палає лампа. Папка, документ.
Я плутаюсь у власнім павутинні,
до цілого прикріплюю фрагмент.
Вже третій рік підозрюю щоденно,
неначе хтось підроблює мене.
Він робить це постійно і натхненно,
приховуючи кожен елемент.
Питання-відповідь, нотатки довгі.
Хто ж злодій цей, хто робить капость ту?
Не сходяться ніяк мої дороги,
збираю докази - потуги в пустоту.
Та от за підсумками протоколів
виводжу фоторобот та ім'я,
уривки рис з'являються поволі.
Хто ж злодій цей? От лихо, та це ж я!
На образ ніби в дзеркало дивлюся.
Оце-то так, бувають же дива.
Насправді, із самим собою б'юся,
А злодій злісний - власна голова.
22.04.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729945
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.04.2017
автор: Роман Глєбов