Чорний лебедю, в смутку зажуро,
Віддзеркалення душ на воді.
Розколисує березень тужно
Напівсонні у снах вітражі.
Я прийшла, мов закохана діва,
Поміж цих нерозквітлих дерев.
Ось принесла шматочок хліба
І такий, як у березня, щем.
Серед шуму великого міста
Ледь відчутний оголений нерв.
Йде весна до людей благовісна
І заквітчує бруньки дерев.
До життя набубнявіло гілля
І осанну співа небесам.
Й на твоє, мій лебедику, пір'я
Зиркне промінь – не будеш ти сам.
Скоро, скоро весна по алеях
І омріяний світ оживе.
Ну і нам закосичена фея
Щось на крилах весняних несе…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729556
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2017
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА