Сенсу жити немає,
Душа нічого не відчуває,
Як жити по-іншому не знає
І так скитається, блукає.
Завжди життєрадісний був,
За життя своє нікого не забув,
В печалі його ніхто не застав,
Сам шлях у житті він обрав.
В ущелину зірвався, впав,
Чи можливо знайти спасіння,
А його ніде немає,
Він сам один на дні,
Але надії ще не полишає.
Той, що горя людського не розуміє,
Тебе вкотре питає,
Відповідь твоя не лунає,
А часу багато спливає,
Душа ж погибає,
Вмирає,спокою не знає.
Так сумно у житті буває.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729360
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 18.04.2017
автор: Kombaine_zolochev