Весна приходить неминуче
Й немає тих, хто їй не рад,
У неї все непосидюче –
Красот величних променад.
Стрімка, неспинною ходою,
Немов дівчина молода,
Зірниці з першою грозою,
Цілюще сонце і вода.
Її вітрів віолончелі
І ніжні трелі солов’їв,
Веселки дивні акварелі
І милі погляди з-під брів.
Вона рясніє в душах цвітом,
Торкає струни до життя,
Стає смарагдовим магнітом -
Природи дивне відкриття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729328
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.04.2017
автор: Шостацька Людмила