На колінах, на горі, Господь сповідався,
Ждав тут зради від Іуди, смерті не боявся.
Від Осанни до розп'яття... на хресній дорозі:
Кров пролита, світ розбитий, сльози на порозі.
Застелялася дорога оливковим гіллям,
Люд кричав Йому- "Осанна", де в терновім зіллі
Повели Його на страту, випивали страсти:
-"Милосердний, любий Боже, не дай в гріхи впасти".
Осквернили Його тіло- кров свята пролита,
Наругами катоване, знущанням омите.
Не думали, що робили, покути не знали,
Батогами шматували, на Голгофу гнали.
Гнали віру, били правду, добро гвалтували,
Його смерті, у розвагах, у гніві чекали.
За що ж Тебе, милий Боже, весь світ нині зрадив?
Чом добром, у Твоїй ласці, йому не зарадив?
Війни, злидні, голод, муки та пекельні смерті,
Душі в вірі зубожілі, розуми роздерті.
Смуток, сльози, біль, розпука, могили рядами:
-"Прости Господи нас, грішних, змилуйся над нами".
Очистися моя Земле від всякої скверни,
Слово Боже хай полине, до добра наверне.
Зацвіли сади... квітують, життя земне кресне ,
Згинуть злії вороженьки...Господь нам Воскресне!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728816
Рубрика: Присвячення
дата надходження 14.04.2017
автор: Леся Утриско