Світають зорі мовчазні
Із золотистими вінцями,
Розшиті сріблом на канві,
Крізь темінь світять каганцями.
Спалахують, немов вогні,
У хаотичних мерехтіннях,
У позолоті — осяйні,
А падають чомусь камінням…
Невже блищить далеке все,
А те, що ближче, те — буденне?..
Чом недосяжність нас зове,
А не життєвість повсякденна?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728572
Рубрика: Нарис
дата надходження 13.04.2017
автор: Lana P.