Д(i-?)ядьки пузаті грають у війну...,
Хоч ні!, війна у нас, для них-АТО,
Сховавши за мундиром гниль свою,
Розігрують, мов у шахматах, "кіно"
В тилу, ,,за кадром" тілo їх сопе,
Від задоволень мирського життя
Їх: ,,Байдуже...",-зчорніла суть реве
На плач осиротілого дитя
А порожнечу зниклої душі
Затулять в грудях, блиском, ордени,
Підживлять пиху(cмepтнoму-чужi!),
Медалі заблокують код вини
І на "відмінно" здихавши флешмоб,
Заснуть спoкійно...совісті ж нема...
Пусте в порожнім прополоще cноб
Й віддасть д(i_?)ядькам пузатим на "слова"
06.04.2017 Portugaliya
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728067
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2017
автор: VIRUYU