Сонце-сонце, відкрий свої очі,
Людству розум наскрізь просвіти
У досягненні миру мети,
Нехай збудуться думи пророчі.
Хай любов запалає Господня
І помилує зранений край.
Не просвітиш — тоді обпікай,
І настане всесвітня безодня...
Сонце-сонце, в небеснім наметі,
Усміхнися у низці заграв!
Свої промені влучно розтав
І розсіюй добро по планеті! 21.11.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727684
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.04.2017
автор: Lana P.