Думки дурманить дух весни,
Він наче кличе за собою,
Серед дзвінкої тишини
Серця наповнює любов'ю,
І я вже,наче та весна,
Немов щось в серці розквітає,
Й душа знов ніжна,молода,
Бо щось всередині співає,
А може це лише птахи,
Що з вирію летять додому,
Бо взимку вилось від нудьги,
А зараз світ як незнайомий,
Як казка,що колись була,
Коли дитинство вирувало,
Коли щаслива та мала
Ще горя й відчаю не знала.
Щось ожило ,неначе десь
Разом з птахами прилетіло,
Став зовсім іншим світ увесь,
Не злим,чужим,а рідним,милим.
03.04.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727357
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2017
автор: Руслана Сапронова