Ворони сиру не їдять…

                                     Джерело  натхнення  байка  "Ворона  і  Лисиця"  І.  А.  Крилова

Вороні  Бог  послав  шматок  Рокфору,
Так  грамів  сто,  а  не  якусь  там  гору.
Зі  своїм  скарбом  сіла  на  гілляку,
І  тут  угледіла  Лисиця  небораку.
Оскал  змінила  хитрая  усмішка.
Хвалити?  Ні,  у  неї  інша  модна  фішка.
Ти  де  взяла  се  отаку  гидоту,
Я  нізащо  би  не  поклала  отаке  до  роту.
Зухвалі  дії  ще  й  провокаційні,
Хіба  не  знаєш,  то  продукти  є  санкційні.
Слова  такі  зробили  з  птахи  "хвору"
Цеглини  важче  став  шматок  Рокфору.
Лисиця  бачить  що  Ворону  сумнів  крає,
Слину  ковтнувши,  чорну  дотискає.
Ти  ж  птаха  горда,  ще  й  до  того  хижа,
Ця  непатріотична  пліснява  тобі  не  їжа.
Ніхто  зі  звірів  собі  того  не  дозволить,
Ведмідь  он  лапу  третій  рік  мусолить,
Олень  -  трава  скінчилась,  ість  земельку,
А  ти    делікатесом  запихаеш  пельку!
Давай  той  сир  мені,  я  викину  у  прірву
І  цю  ганьбу  з  життя  твого  рішуче  вирву.
Бурчало  сильно  в  шлунку  у  Ворони,
Але  гучніш  бурчали  в  мізках  забобони.
Жбурнула  сир,  гадала  на  смітник,
А  він  миттєво  у  Лисиці  в  пащі  зник...

Вороні  б  тій  засвоїти  важкий  урок  -
Патріотизм  від  фанатизму  відділяє  крок.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727340
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 05.04.2017
автор: Ірин Ка