Живи із радістю і миром.
З людьми і Богом говори.
Не сотвори собі кумира
І лже - творця не сотвори.
Комп’ютерна епоха тисне,
Мізки розплавлені димлять.
А місяць коромислом висне
І зорі-світочі – не сплять.
З пітьми народжується світло
І знову входить у пітьму.
І якось, пробудившись світком,
Відсунеш, як полуду, тьму.
І схаменешся, і прозрієш,
Прикличеш Cлова оберіг.
Здіймешся духом, перетлієш
І упадеш йому до ніг.
Повстане Слово із руїни,
Переболить в собі журу,
Вустами вимовить дитини:
Ти не помреш. Я не помру…
Живи. Життя – не животіння,
Не витівка якась пуста.
В собі не загаси світіння
Від пуп’янка і до хреста.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727174
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2017
автор: Ніна Третяк