Сміється сонце вмите росами.
Блакитні неба очі.
Весняний дощ сльозами теплими
вмиває всіх охоче.
Змиває бруд мов тугу з серця.
Купає,миє горобців.
Малі цвірінькають,сміються.
Подібні так на дітлахів.
Синенькі,білі першоквіти
в лісах букетами цвітуть.
Пухнасті котики на вербах.
І бджоли з лісу мед несуть.
Після дощу земля так пахне
весняним цвітом і теплом.
Вона вдягає нові шати.
Зелене плаття із вінком.
А місяць молодий сховався
за хмарку в небі.Потім зник.
Такий рожевий.Завстидався.
Ще до уваги він не звик.
Весняний вітер ніжно пестить
хати,дерева і людей.
Весняний дощик пил змиває
мов тугу серця із грудей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726919
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.04.2017
автор: zhmerinchanka