Коли весна загляне в голий гай
І сонце промінець пошле в долину,
В душі такий неспокій і розмай,
Немов до сонця й я на крилах лину.
І бачу, як землиця ожива,
Дарує силу бруньці і людині.
Їм ніколи тепер відпочивать,
Бо рік годує весняна година.
16.02.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726875
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.04.2017
автор: Ганна Верес