Вже весна на дворі,
А війна, як війна…
Скрізь димлять димарі,
Смерть – військова ціна.
Із очей у людей
Витікають струмки.
Бій сягнув апогей,
І не вперше – роки…
У степах на війні
Кращі доньки й сини.
У окопах на дні,
У обіймах війни.
Вже «брати», не брати -
Вороги назавжди.
Бо в руїнах стоять
Вщент розбиті хати.
Зупиніть цю війну,
Дайте людям пожить…
Гіркоту полину
Надоїло нам пить.
Нашу землю в цвіту,
Ви втоптали у грязь.
Україну святу,
Вам ніхто не віддасть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726868
Рубрика: Присвячення
дата надходження 02.04.2017
автор: Віталій Назарук