Он там, далеко море безкрає,
Здалось долоні вже підставляє,
Й ти далеченько, поринуть хочу,
У простір хвиль, до тебе шепочу.
Тож повертайся, горить бажання,
Пристрасть зтліває, нема кохання,
У морі хвилі, мов виринають,
Почуття щирі, ні, не згасають!
Десь загубивсь у морскім тумані,
Та ми ж тобою навік зв’язані,
Ти скарб й доля, а хвилі плескочуть,
Мої уста цілувати хочуть.
Тебе єдиного, у надії,
Сумніви сховані, я розвію
Ласкають хвилі, ніжні привіти,
Кораблі бачу, не дав зотліти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726752
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2017
автор: Ніна Незламна