У житті - береженого Бог береже,
Так останній патрон береже безневинний.
Рветься ворог у дім, щоб забрати чуже
І тріпоче народ, наче лист тополиний.
Піднімися, народе, настав волі час,
Твій останні патрон у висок для рашиста…
Буде в тебе патрон, буде ще і не раз,
Ти завжди ним стрічай ворога-антихриста.
Як минула зима, забуяли хліба,
Ти не вішай ніколи на цвях автомата.
Свій останній патрон, ти забудеш хіба?
Захистити ним можеш своїх маму й тата.
Рубежі бережи, не здавайся в полон,
Тобі завжди останній патрон допоможе,
Бережіть, діточки, свій останній патрон…
Ти ж солдата храни, я прошу Тебе, Боже!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726706
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.04.2017
автор: Віталій Назарук