Серед тисяч доріг і стежок

Серед  тисяч  доріг  і  стежок
Лиш  одну,  лиш  одну  обираю
До  свого  сокровенного  раю,
Де  нікого  ніхто  не  карає,
Де  мільйони  гарячих  думок.

Серед  хвиль  призабутих  морів,
Серед  гір,  що  димлять  в  високості,
Я  стою,  ніби  тінь,  на  помості,
І  навколо  немає  вже  злості,
А  є  віра  –  то  мій  оберіг.

Серед  тисяч  розвихрених  фраз
Оберу  ту  просту,  без  прикрас,
Дух  у  ній  щоб  звучав  новизни,
Щоб  чужої  цуралась  казни
І  в  серцях  у  людських  збереглась.  
9.11.2015.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726059
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.03.2017
автор: Ганна Верес