Пагорб з кипарисовою короною
тішитися тобі,
молитись.
Кроки драбиною
в чорне
чи то прозорість
грає відтінки.
відтинаю звичку бути десь поряд
янголом безвідмовним,
сонним провидцем
на полотнах твоїх долонь.
Пагорб з чіткими лініями,
Знаками супротиву
й натяками, що трохи ще
і тебе зустріну.
ожинові сни як квитки додому
і справа не в тому,
що бісер запрошень розлитий.
Я вмію тебе любити і
вмію дихати,
цього так мало для спокою
й з надлишком для весни...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725723
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2017
автор: Biryuza