(пісня журби)
Квилить диво-птаха
На дубовім зрубі
В очі власній згубі…
Зболена невдаха
Гнізда зруйнували,
Діток вже немає…
Зруб живцем волає,
Долю розрубали
Землю оповили
Смертю молодою,
Код життя – журбою…
Зла міцніють сили
Плаче птаха гірко,
Світ сліпий не чує,
Злоба лиш панує,
Гасне ясна зірка
23березня 2017
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725335
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2017
автор: палома