[i]День як викидень негадано прийшов,
А я все марив ніччю тихо на узбіччю,
Щось наплутав режисер із вічка неба,
Нам би спати в мріях та вставати треба...
Йти у невість тлінністю невдалого буття,
Спалахами гаснути, скніти, перепріти,
Щоразу незнайомцем прагнути до дому, -
Де сни в колисці знімуть сенсу втому...
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725155
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.03.2017
автор: Мандрівник