Ой, угорі сіра пташка,
тріпотіла крильми тяжко.
Вона плакала-ридала,
діточок своїх шукала.
Своїх діточок шукала,
сапсана-орла питала:
Чи не бачив ти сіреньких
моїх діточок маленьких?
Відповів орел із гаю –
зрілу здобич я шукаю.
То змія малят згубила,
діточок твоїх поїла.
Приповзли і в наш край злії,
величезні жирні змії.
Наших діток поїдають,
бо жалю вони не знають.
21.03.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117032102749
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724912
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.03.2017
автор: Олександр Мачула