Всі люди різні: дурні, вчені,
Спокійні, тихі, навіжені,
Чіткі, прості, зарозумілі -
Усі потрібні в певнім ділі.
Одні живуть лише вчорашнім,
Молодші — певно, що майбутнім.
Частина бачить лиш сучасність -
Ні до, ні після — не присутні.
Тих, перших, називаю — «раки»:
Ідуть назад, та й то - не швидко.
Майбутнє більшості «до с***»,
А от минуле — чітко видко.
«Орли» живуть лише майбутнім.
В них гострий зір і висота -
Минуле — не цікава сутність:
Навіщо роздивлятися хвоста?
(позаду завше пустота)
Та є «метелики» - це чудо!
Життя для них як день летить:
Учора небуло, а завтра їх не буде…
Лови хвилини! Кожну мить!
Є люди, ті які не в часі,
Хоча вони цілком нормальні,
Одразу видно їх у масі -
Хоч і живі, та віртуальні.
І зовсім мало є таких,
Які присутні зразу всюди
Що розуміють весь цей збіг
Які цікаві й різні люди!
І зовсім вже феноменально -
Коли не в часі, а над ним -
Що відчувають одночасно
Усе що до… і що за тим...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724807
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2017
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)