Задивилася на сонце
і заснула тихим сном,
Обіймали її хмари,
Небо стало полотном.
Чарівну творила казку,
Вітер крила дарував,
Ніжним пензлем по туману
Світлий образ вирував.
Полетіли срібні птиці
До великої жар-птиці.
Ясна діва чека дива,
Щоб розкрити свої крила.
Корабель в обіймах моря,
Він пливе й не знає горя.
Вітер ніжно огортає,
Всі вітрила розпускає.
Мрії, мрії, кораблі!
Розтяглись на полотні,
І немає їм спочину.
Думка і в пітьмі полине!
Бо вони крилаті птиці,
Золотистії жар-птиці,
З серця словом вилітають,
Піснею сердечно грають.
Світлий ранок, світлий день,
Від чарівних тих пісень.
Образ ніжний дарувала
Й нова мрія засіяла.
© Ольга Баландюх, 18.08.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724698
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2017
автор: Ольга Баландюх