Колише хвиля човен у тремтінні,
Тумани в заводі сплелись,
А ми, щасливі, як колись,
Пильнуєм світлі зорі в мерехтінні.
Вони підморгують згори казково,
Пускають в душі промінці,
Запалюють в них каганці,
Освітлюють бажання поступово…
І ми, в думках, зринаєм на планети,
Згортаєм простір, мов сувій,
І летимо на хвилях мрій
Зі швидкістю небесної комети…
Заломлене проміння — на долонях,
Нитки фантазій навкруги,
А весла в’яжуть береги,
Гойдають човен творчого безсоння… 3/05/16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724662
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.03.2017
автор: Lana P.