Не відкривай своїх долонь там моє серце
Воно трепече неспокійне в них мов птах
І не стискай долонь своїх бо ж може вмерти
Йому ж потрібен кисень не менше ніж твій смак
Воно ж і так у твоїх лагідних долонях
На віки в них залишиться повір
І навіть коли сивина на скронях
Воно бажатиме лиш дотиків твоїх
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724595
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2017
автор: Андрій Толіч