СПРАВЕДЛИВІСТЬ

А,  як  болить  в  душі  ота  розлука,
Що  відібрала  у  дітей  святе.
Бо  кожен  день,  то  справді  нова  мука,
В  душі  дитячій  полум’ям  цвіте.

Когось  чомусь  не  вистачає  в  хаті,
Здається,  що  постукають  в  вікно.
Вони  ж  були  усе  життя  завзяті,
Пішли  у  вічність,  -  скінчилось  кіно.

Усе  дитині,  так  було  роками,
Самі  голодні,  а  ось  це  малим…
Не  стало  тата,  вже  немає  мами,
Та  кожен  з  них  дитині  є  святим.

Лишили  все  і  відійшли  у  вічність,
Болить  постійно  у  дітей  душа.
Чому  життя,  чому  його  величність,
Забрали  рідне,  навіть  без  гроша?

Все  розумію…Час  не  повернути,
Лиш  певно  там  зустріну  я  батьків…
Важко  без  них,  не  можу  їх  забути,
Біль  передати  не  хватає  слів.

Чому  в  житті  така  несправедливість,
Чи  може  справедливість  навпаки?
Якщо  є  вічність,  то  це  Божа  милість,
Щоб  старості  не  бачили  роки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724467
Рубрика: Присвячення
дата надходження 20.03.2017
автор: Віталій Назарук