Сама відчиняю душу,
Сама подаю я цвяхи.
Прошу лишень :не примушуй
Хрест свій нести аж до плахи.
Я знаю, кого впустити.
Хто Ірод, а хто Месія.
Всміхнутись. Перехреститись.
Зібрати, що інший сіяв.
Я знаю :високі брами.
Я бачу :летить каміння.
Та обнімаю руками
Зрадників до воскресіння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724373
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2017
автор: Відочка Вансель