Неправда ходить по землі,
А з ним їде прокляття.
На все те, що плодить і росте,
На все, що наше є багаття.
Неправду сіємо і жнемо,
З неправди хліб печемо.
Неправдою себе годуємо
І дітям цей хліб даємо.
Неправда свободи не дає,
Свобода лиш у Бога.
А та тільки злого радує,
У пекло веде ця дорога.
Де неправда, там війна іде,
Де неправда, істини не знають.
Люди виправдовують свої гріхи,
Тим Бога зневажають.
Коли неправда в голові,
Даремно храми будуємо.
І не прощаються гріхи,
Коли ми Богу там звітуємо.
Неправда наша в голові
І не в багатстві щастя.
Коли немає доброти,
То приходить лиш нещастя.
Де істина з людьми живе,
Туди приходить дійсно щастя.
Там плодить і вчасно дощ паде,
Там Христос дає своє причастя.
Одкровення рабина Фінкельштейна перед гоями (відео від А. Шляхова)
[youtube]https://youtu.be/yVQRvK1DLCk?t=25[/youtube]
http://www.imbf.org/chudesa-znameniya/nebesnyj-gorod.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723900
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.03.2017
автор: Нагорний