СОНЦЕ. МОРЕ. ПІСОК.

Сонце.  Море.  Пісок.
Неба  спрага.
От  водички  б  ковток  —
Хвиль  ватага.
Як  розпечений  жар,
Тане  тіло.
Бронзовіє  загар
І  несміло
Підкрадається  тінь
На  хмаринці,
Обійма  далечінь
Наодинці.
Дражнить  спраглих  вода,  
Б'є  у  груди
І  біжить,  як  орда,  —
Шумно  всюди.
Розбиває  думки
Об  каміння,
Душу  рве  на  шматки
Без  прозріння.
Хвилі  сушать  вуста
У  солонці.
Тане  піна  густа,
Сіль  —  на  сонці.                        30/03/16

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723732
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.03.2017
автор: Lana P.